Щодо проблеми законодавчого регулювання гідронамивів ґрунту та його негативний вплив на навколишнє природне середовище

on 03 Февраль 2011.

У наш час постійних змін та перетворень людство стало дуже активно використовувати природні ресурси. Як ми знаємо, природа нашої держави вражає своєю різноманітністю та багатомірністю, але останнім часом спостережуються все більше і більше результати завданої їй шкоди антропогенними чинниками. Нераціональне використання, забруднення шкідливими речовинами, знищення флори і фауни – все це причини екологічної кризи, яка стрімко набирає обертів в Україні. Екологічна проблема нашої держави має вирішуватись, по-перше, правовими способами шляхом вдосконалення діючого та прийняття нового законодавства.

Науково – технічний прогрес на сучасному етапі дозволяє нам, за допомогою новітніх приладів і машин, змінювати навколишнє природне середовище, вносити корективи в природні об’єкти. Яскравим прикладом такої діяльності є гідронамиви ґрунту. Гідронамив – це намивання ґрунту з дна водойм за допомогою земснарядів та іншої техніки. Ця процедура є законодавчо передбаченою статтею 86 Водного кодексу України, де вказується, що на земельних ділянках дна річок можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок) тощо. Але на практиці реальна ціль гідронамивів – це збільшення території земельної ділянки для забудови.

Метою даної роботи є аналіз законодавства, що регулює діяльність, яка пов’язана з гідронамивами ґрунту та окремих питань стосовно цієї діяльності; визначення негативного впливу гідронамивів на навколишнє природне середовище та правових шляхів вирішення даних проблем.

Береги Дніпра – території, які найбільш схильні до гідронамивів. На сьогоднішній день уздовж Дніпра ми можемо побачити масову забудову прибережних територій приватними домівками, дачами, котеджами та іншими спорудами. Більшість з них будується на намитому з води піску шляхом гідронамиву спеціальними приладами. Законність таких забудов дуже сумнівна: у статті 61 Земельного кодексу України вказується, що у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: пункт “г” будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Поняття прибережних захисних смуг дано у статті 88 Водного кодексу України: З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: пункт “в” - для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Як ми бачимо, гідротехнічні споруди є виключенням зі споруд, будівництво яких заборонено у прибережних захисних смугах.

Гідротехнічні споруди – споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби зі шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд [5].

Тому гідронамиви та збільшення земель можуть маскуватися під зведення гідротехнічних споруд та бути формально законними, але подальшого права на забудову ніхто поки що не має. У п.3 ч.3 ст. 60 Земельного кодексу України вказується, що межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. У ст. 88 Водного кодексу України зазначено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, тому місцева влада, встановлюючи містобудівну документацію, може зменшити розміри прибережної захисної смуги і зробити можливим забудову вздовж річок, особливо Дніпра. Крім цього, для проведення гідронамиву обов’язково треба отримати дозвіл на днопоглиблювальні роботи, який видається територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди згідно з Постановою КМУ № 557. При цьому дозволі на днопоглиблювальні роботи, як правило з метою очищення ріки, часто присвоюється видобутий пісок, який є корисною копалиною.

Також, разом з формально законними діями, пов’язаними з гідронамивами, розповсюджене самовільний гідронамив, за який передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ст.53 КУпАП України та існують випадки притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності, передбаченою ч.3 ст. 364 КК України.

Окрім аспектів про видачу дозволу на проведення гідронамивів та завуальованих причин таких діянь, найважливішою проблемою гідронамивів – є їх суто негативний влив на навколишнє природне середовище. При масових змінах дна водойм порушується нормальна життєдіяльність водної флори і фауни. А. Подобайло вказує, що рибопродуктивність наших водойм знаходиться на рівні 10-20% від планової, тому що більшість риб(лящ, плотва тощо) йдуть нереститися на мілководдя, де повсюдно відбуваються варварські гідронамиви [9].

Днопоглиблювальні роботи вкрай негативно впливають на навколишнє природне середовище, деформують та змінюють рельєф поверхні, знищують біологічну флору та родючий шар ґрунту. Така діяльність змінює піщане дно та внутрішні водні об'єкти. Велика та могутня ріка Дніпро викликає занепокоєння, пов'язане з можливим переформуванням дна, змінами її гідрологічного режиму, порушенням гідротехнічних споруд, зокрема, опор мостів та розмиву територій, що рано чи пізно призведе до людських жертв та паралізує життя міст та населених пунктів, що розташовані біля р. Дніпра [7].

Через гідронамиви страждають багато природно-заповідних зон, наприклад, Конча-Заспа, знищуються рослини, домівки багатьох тварин та птахів, багато з яких занесені до Червоної книги України.

Через масову забудову прибережних територій зменшується пропускна здатність річок, у тому числі й Дніпра, штучне звуження берегів і русла річки призводить до підвищення рівня води. “Є дані, що при проходженні паводків із регулярністю один раз на століття рівень води в межах столиці підвищується на 0,6—0,9 м. Відповідно до наявних розрахунків, якщо неконтрольоване будівництво вздовж прибережної зони триватиме такими ж темпами, то рівень води у водоймах у межах Києва під час весняного водопілля може зрости до 1,1—1,8 м”[8], а це все може призвести до глобальних повнів.

Як ми бачимо, з вище наведених прикладів видно, що гідронамиви загрожують не тільки рослинам, тваринам, але і людям. Ця проблема має бути вирішена, перш за все, законодавчо. Таким чином пропонуємо внести доповнення до ст. 53 КУпАП словами: штучне утворення земельної ділянки без оформлення необхідної проектної документації та отримання дозволу на проведення таких робіт. В залежності від наслідків доцільно було б доповнити Кримінальний кодекс України статтею, яка б передбачувала відповідальність за штучне утворення земельної ділянки без оформлення необхідної проектної документації та отримання дозволу на проведення таких робіт, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Але і у цьому випадку, як ми вважаємо, будуть продовжуватися масові гідронамиви, прикриті “липовими“ дозволами органів влади. Тому, як ми вважаємо, треба не вагаючись вводити мораторій на такого роду діяння, та вводити зміни до низки кодексів, щоб повністю заборонити здійснення гідронамивів, які переслідують корисливі цілі.

Проаналізував природний стан окремих територій, можна зробити висновок, що гідронамив ґрунту є дуже негативним для природи явищем, яке наносить навколишньому природному середовищу майже непоправної шкоди. Діюче законодавство недостатньо регулює проблеми користування природними ресурсами і дає змогу окремим особам використовувати правові норми для корисливих цілей, незважаючи на наслідки. Вище запропоновані поправки законодавства, на нашу думку, змінять проблемну ситуацію, що склалася у процесі здійснення гідронамивів та приведе природоохоронну діяльність держави на більш дієвий рівень.

Список використаних джерел

1. Водний кодекс України: Закон України від 06.06.1995 № 213/95-ВР [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=213%2F95-%E2%F0

2. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 № 2768-III [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14&p=1295176993709515

3. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України вiд 07.12.1984 № 8073-X [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10

5. Методика обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів затверджена наказом Держкоммістобудування і архітектури від 19.12.1995 р. № 252 [Електронний ресурс]//Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0466-95

6. Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду затверджений постановою Кабінету міністрів України вiд 12.07.2005 № 557 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=557-2005-%EF

7. Артемчук А. Днопоглиблювальні роботи – невиправні наслідки для природи [Електронний ресурс]// Особистий сайт Артемчука Анатолія Володимировича. – Режим доступу: http://www.artemchuk.info/index.php/articles/6-dno

8. Гоцуєнко Н. «Гідра» намивів [Електронний ресурс]//Природа України. – Режим доступу: http://pryroda.in.ua/blog/gidra-namiviv/

9. Подобайло А. Старатели песочного клондайка[Електронний ресурс]// Український екологічний портал. – Режим доступу: http://www.ecoport.org.ua/ekostatti/?pid=6900

Науковий керівник – Волкова Г.І., заступник начальника кафедри економико-правових дисциплин ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка

Ця робота представлена на конкурс науков их робіт студентів „Экология и право: теория и практика”, який проводиться на кафедрі економіко-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

Руна