Правове регулювання користування надрами пов’язаних з рекреаційною діяльністю

on 19 Май 2011.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні, що пов’язана з використанням надр, можна охарактеризувати як кризову. Серед причин незадовільного стану законодавства про надра слід вказати нехтування об’єктивними факторами розвитку суспільних відносин у цій галузі, коли користування надрами ототожнюють з видобуванням корисних копалин [3, c. 76]. На сьогодні в надрах України виявлено понад 200 видів корисних копалин, за якими відкрито майже 20 000 родовищ і проявлень, з яких 7667 родовищ 94 видів сировини мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Значення надр у житті суспільства неоціненне. Крім добування корисних копалин (при цьому надра виконують роль основного засобу виробництва) надра можуть використовуватись і як операційно-просторовий базис діяльності людей, регламентується ст.14 Кодексу України про надра (далі - КУпН), - будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; створення геологічних територій і об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення; зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів; захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; скидання стічних вод [2, c. 71].

Проблеми користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин, в юридичній літературі детально практично не досліджувались. В окремих працях цей вид надрокористування розглядається в загальних рисах, схематично або фрагментарно. Між тим поданий вид користування становить складне правове явище: має багато різновидів, широке коло надрокористувачів і передбачає необхідність існування системи специфічних правових норм, які нині розосереджені у розрізнених законодавчих та підзаконних актах.

Метою цієї статті є дослідження правовідносин, що виникають під час користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобутком корисних копалин; формування відповідних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про надра.

Необхідно звернути увагу на такі види надрокористування, які не пов’язані з отриманням матеріально-речових благ, а мають на меті забезпечити права громадян на дозвілля та відпочинок, на збереження та поліпшення їх здоров’я, на задоволення їх духовних і культурних потреб. До таких користувань необхідно відносити, наприклад, організацію на унікальних ділянках надр природно-заповідних об’єктів або територій, здійснення спелеології, утворення рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.

Нині актуальність правових досліджень рекреаційних відносин обумовлена їх значимістю для оздоровлення населення, необхідністю збереження та раціонального використання природних ресурсів. Рекреаційне законодавство нині у стані розвитку та представлено безліччю нормативних актів.

В останні 10 років питання рекреації та її правового регулювання ставилися неодноразово, визнавалася необхідність їх спеціального регулювання, проте вирішені не були. Були прийняті окремі нормативні акти, які вирішували окремі питання в цій області, але не проблему. У результаті була накопичена велика база нормативних документів, яка потребує систематизації та узагальненні.

Загальним проблемам правового регулювання використання та охорони рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон присвячені праці А. Бобкової.

Підставами для визначення окремих надрових ділянок рекреаційними, курортними і лікувально-оздоровчими зонами є підтверджена у встановленому порядку наявність природних лікувальних ресурсів або лікувальних оздоровчих ресурсів і факторів, придатних для використання з метою поновлення та зміцнення здоров’я людей; якість ділянок надр, що сприяє відновленню психологічних, психічних, генетичних і духовних властивостей людини; можливість їх використання для організації масового відпочинку населення [3, c. 76-78].

Рекреаційні ресурси - це сукупність природно-кліматичних, побутових, культурних, оздоровчих, пізнавальних, історичних та інших ресурсів, які використовуються або можуть використовуватися для надання рекреаційних послуг в процесі рекреаційної діяльності.

Рекреаційні ресурси доцільно розділити на дві групи:

природні рекреаційні території і ресурси (рекреаційні, курортні, лікувально-оздоровчі зони, інші природні території, об'єкти, комплекси, використання яких можливе в рекреаційних цілях);

рекреаційні соціально-побутові ресурси (будівлі, споруди, архітектурні та будівельні комплекси, інші об'єкти соціально-культурного призначення, що використовуються для рекреаційних цілей).

Природні рекреаційні території – це частина простору навколишнього природного середовища, призначена для масового відпочинку населення, для відновлення життєвих сил і здоров'я людей.

До них відносяться:

рекреаційні, курортні, лікувально-оздоровчі зони;

землі рекреаційного, історико-культурного та частково природоохоронного призначення;

окремі ділянки земель лісового, водного фонду;

інші рекреаційні території, комплекси, придатні для використання з метою рекреації.

Природні рекреаційні ресурси - це природні курортні, лікувальні, оздоровчі ресурси і фактори, придатні для використання з метою відновлення і зміцнення здоров'я людей.

До природних лікувальних ресурсів належать родовища корисних копалин мінерального і органічного походження, які надають на організм людини лікувальний ефект і придатні для промислового освоєння (мінеральні води, лікувальні грязі).

До природних оздоровчих ресурсів відносяться природні утворення, що формують особливі ландшафтні та мікрокліматичні умови в регіоні, які надають на організм людини оздоровчий ефект (парки, пляжі, лісопарки, лісові і гірські масиви).

До природних оздоровчих факторів належать природні явища, присутні і які у конкретній місцевості на найбільш оптимальних для організму людини концентраціях і поєднаннях - тривалість та інтенсивність сонячного випромінювання, вологість повітря, температура навколишнього середовища.

Для правового режиму природних рекреаційних територій характерно:

наявність загального та спеціального правового регулювання їх використання та охорони;

спрямованість на забезпечення спеціальної мети - відновлення життєвих сил і здоров'я людини;

заборона господарської та іншої діяльності,яка шкідливо впливає на навколишнє природне середовище, будь-які зміни природного ландшафту;

заборона будь-яких дій, що порушують суспільні рекреаційні інтереси при їх використанні;

встановлення спеціального порядку їх створення, обмеження права користування ними;

загальнодержавний характер власності на них;

встановлення додаткових обов'язків користування ними;

змішаний характер їх правового режиму [4, c. 157-158].

Як юридичні ознаки рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон А. Бобкова вказує оголошення в установленому порядку меж розмірів ділянок, визначення порядку використання таких ділянок, їхньої охорони, обліку, моніторингу. Визначення підстав для визнання надрових ділянок рекреаційними, курортними і лікувально-оздоровчими зонами неможливо здійснити без проведення геологічного вивчення надр, а їх експлуатацію – без проведення гірничих робіт, відповідно до загальних положень законодавства про надра. Правове регулювання організації і форми заповідування на ділянках надр у КУпН згадується лише у ст.59. Ще однією статтею (п.4 ст.14 КУпН) передбачено як вид надрокористування створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення.

Підсумовуюче викладене, вважаємо за доцільне доповнення КУпН правовими нормами, які визначили б спеціальні організаційно-правові форми природного заповідування на ділянках надр, що мають особливу наукову або культурну цінність, а також встановлювали правовий режим користування ділянками надр для лікувальних, курортних та оздоровчих цілей. Щодо використання надрових ділянок для задоволення культурно-естетичних потреб людини, специфіка буде полягати у використанні природних лікувальних та оздоровчих ресурсів і природних оздоровчих факторів, які властиві визначеній ділянці надр [3, c. 78, c. 80].

Список використаної літератури:

1. Кодекс України про надра : Закон України від 27 липня 1994 р. №132/94- ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 36. – Ст. 340.

2. Барабаш Н. Землі, надані для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, як об’єкт правового регулювання.// Юридична Україна. – 2009. – № 11-12. – с. 71-76.

3 Шем’яков О. Правове регулювання користування надрами для цілей, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин.// Право України. – 2010. - №1. – с. 76-81.

4. Бобкова А.Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности. – Донецк: Юго-Восток, 2000. – 308 с.

Науковий керівник – Волкова Г.І., заступник начальника кафедри економико-правових дисциплин ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка

Ця робота представлена на конкурс науков их робіт студентів „Экология и право: теория и практика”, який проводиться на кафедрі економіко-правових дисциплін Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

Отчеты по крупнейшим российским компаниям

Финансовый анализ коммерческой организации

Основная часть

Примеры и стоимость разделов здесь

Раздел 1. Общая характеристика показателей бухгалтерского баланса компании.

Раздел 2. Горизонтальный анализ бухгалтерского баланса компании.

Раздел 3. Вертикальный анализ бухгалтерского баланса компании.

Раздел 4. Анализ ликвидности бухгалтерского баланса компании.

Раздел 5. Анализ платежеспособности компании.

Раздел 6. Анализ финансовой устойчивости компании.

Раздел 7. Анализ финансовых результатов.

Раздел 8. Анализ деловой активности компании.

Раздел 9. Анализ рентабельности работы компании.

Раздел 10. Анализ удовлетворительности структуры баланса.

Раздел 11. Анализ вероятности банкротства с помощью зарубежных моделей.

Раздел 12. Анализ вероятности банкротства с помощью отечественных моделей.

Дополнительные разделы

Примеры и стоимость разделов здесь

Раздел 13. Анализ технико-экономических показателей

Раздел 14. Оптимизация баланса с точки зрения платежеспособности и финансовой устойчивости

Раздел 15. Анализ денежных потоков компании с помощью прямого метода

Раздел 16. Анализ денежных потоков компании с помощью косвенного и коэффициентного метода

Раздел 17. Анализ наличия и состояния основных средств

Раздел 18. Анализ движения и структуры основных средств

Раздел 19. Анализ эффективности использования основных средств

Раздел 20. Анализ наличия, динамики и структуры оборотных активов

Раздел 21. Анализ эффективности использования оборотных активов

Раздел 22. Анализ динамики, структуры и источников финансирования запасов

Раздел 23. Анализ эффективности использования запасов

Раздел 24. Анализ дебиторской задолженности

Раздел 25. Анализ кредиторской задолженности

Раздел 26. Анализ соотношения дебиторской и кредиторской задолженности

Раздел 27. Анализ безубыточности

Получить консультацию, заказать анализ или задать интересующие Вас вопросы можно
здесь.