Проблема незаконного видобутку вугілля

Сьогодні в екологічній літературі питанням незаконного видобутку вугілля приділено занадто мало уваги.

Підвищена криміногенність і наявність значного тіньового сегмента у вугільній галузі зумовлені значним бюджетним фінансуванням і комерціалізацією збуту продукції. Незважаючи на масштабну збитковість підприємств вугільної галузі, вона продовжує залишатися найбільш криміналізованою галуззю паливно-енергетичного комплексу, формуючи доходи численних посередників і окремих посадових осіб за рахунок своєї збитковості. Вугільна промисловість України виступає об’єктом підвищеного інтересу організованих злочинних угруповань: кримінал існує там, де є реальна можливість отримати прибуток при мінімальних витратах.

Однією з найбільш серйозних проблем вугільної галузі України, що бере початок з середини 90-х років – моменту старту реструктуризації вугільної промисловості, яка характеризувалася масовим закриттям шахт, є несанкціонований видобуток вугілля [14].

Активізація процесу несанкціонованого вуглевидобутку в Україні обумовлена декількома обставинами. Поперше, багато малопотужних абовідпрацьованих вугільних пластів у Донбасі залягають близько до поверхні, так що іноді і будинки, і присадибні ділянки знаходяться практично на вугільних пластах. Подруге, розквіт цього тіньового бізнесу пов’язаний з реструктуризацією вугільної галузі, яка припускає масову ліквідацію містоутворюючих підприємств – нерентабельних державних шахт [1].

Типова ліквідація шахти в Україні виглядає так: спочатку виділяються гроші на реконструкцію безперспективної шахти, потім освоюються гроші, виділені вже безпосередньо на ліквідацію. А ще існує можливість заробітку на продажі металобрухту й устаткування. Таким чином, при ліквідації шахти державу обманюють тричі. Як правило, у результаті реструктуризації більш перспективні підприємства галузі Були приватизовані, а ті, які вимагали серйозних капітальних вкладень, залишилися на балансі держави. У підсумку держава взяла на себе витрати по підтримці галузі, а прибуток пішов у приватні руки [8].

За останні роки радикально змінилося відношення до шахтарської праці. У радянські часи професія шахтаря була престижною, що підкріплювалося відповідним рівнем зарплати, шахти працювали стабільно. Крім того, вугілля як паливо давалося родинам шахтарів і пенсіонерам практично безкоштовно. В результаті неефективного менеджменту вугільної галузі України, обтяженому світовою фінансовою кризою і кризовими явищами всередині країни, гірники опинилися без місця роботи, тобто без засобів до існування, що змусило вчорашніх шахтарів займатися незаконним видобутком вугілля (так, з ледве більш півсотні шахт Луганської області – 43 підлягли закриттю, і, як слідство, майже 40 тисяч гірників втратили роботу). Робота на «копанках» (копанкою в Донбасі називають нелегальне промислове виробництво, на якому кустарним способом, без дотримання відповідних норм і вимог ведеться видобуток вугілля, в Донбасі їх нараховується до двох з половиною тисяч) залишається майже не єдиним способом заробітку в невеликих містах на сході країни [14].

Отже, тіньові корупційні схеми, що існують у галузі, сьогодні на тлі кризи тільки розвиваються. У зв’язку з цим несанкціонований вуглевидобуток у Донбасі набув загрозливого некерованого характеру і представляє собою наймогутнішу індустрію.

Незважаючи на збільшення щорічних обсягів державної підтримки вугільної галузі, видобуток вугілля скорочується.

Станом на 01.01.2011 р. на території Луганської області нараховується 590 родовищ і 151 об’єкт обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 253 родовища і 54 об’єкти обліку розробляються. Мінерально-сировинна база області на 63 % складається з паливно-енергетичної сировини (кам’яне вугілля, газ метан тощо). Розвідані запаси вугілля становлять 14512,6 млн тонн. На сьогодні на користування надрами з метою видобування кам’яного вугілля видано 277 спеціальних дозволів. У цій сфері здійснюють діяльність підприємства різних форм власності. На видобуток вугілля зони вивітрювання видано 22 спецдозволи (14% від загальної кількості), більшість із них – у 2002–2003 рр. терміном на 10 років. На цей час суб’єкти підприємницької діяльності недержавної форми власності переважно отримують спецдозволи відповідно до ст. 9 Кодексу України «Про надра» на видобування незначних запасів вугілля до глибини 300 м за допомогою будівництва шахт малої потужності [14, c.10]. У країні нараховується понад 6 тис. нелегальних шахт, де видобувається вугілля, яке має низьку собівартість – до 100 грн за тонну, тому що знаходиться на невеликих глибинах. Для видобутку цього вугілля не потрібно витрачатися на ліцензію, проведення геологорозвідувальних робіт, екологічні заходи, техніку безпеки тощо. Дешеве вугілля з’являється на вторинному, тобто тіньовому ринку, його оприбутковують і проводять по документах як видобуте на державній шахті вугілля з глибини 500–1000 метрів.

Неякісне вугілля надходить на електростанції і з трудом горить при додаванні імпортного природного газу та мазуту, що значно дорожче ніж вугілля та забруднює навколишнє середовище вдвічі більше.

У зв’язку з цим росте ціна на електроенергію, яку сплачують і промислові підприємства, і рядові споживачі [4].

Головною причиною незаконного видобутку вугілля є відсутність контролю з боку органів місцевого самоврядування за використанням територій.

Землі видаються комерсантам нібито для сільсько господарських цілей, а фактично на ділянках здійснюється несанкціонована розробка надр.

Несанкціонований видобуток корисних копалин супроводжується численними порушеннями земельного законодавства: самовільним використанням земельних ділянок і зняттям родючого шару ґрунту, що призводить до деградації земель та інших негативних екологічних наслідків. Таким чином, страждає не тільки природний ландшафт заповідних територій, але й наноситься непоправна шкода екології нашого краю. Крім того, збиток наноситься і прилеглим вугільним підприємствам [7].

Недосконалість законодавчої бази та низка існуючих інших об’єктивних причин ускладнює застосування конкретних заходів із припинення незаконної розробки надр, знижує ефективність державного регулювання в галузі охорони надр і забезпечення екологічної безпеки при їх використанні.

Чинне законодавство має недоліки в частині припинення дій із незаконного видобутку корисних копалин. Міра відповідальності за несанкціонований видобуток вугілля непорівнянна із прибутком, що одержують організатори незаконного бізнесу.Злочинці, що займаються нелегальним видобутком вугілля, користуються тим, що закон не передбачає кримінальну відповідальність за розробку корисних копалин місцевого значення. Адміністративний штраф складає від 68 до 102 грн. У той же час штраф за експлуатацію автомототранспортних засобів, при експлуатації яких зміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах перевищує встановлені нормативи, становить 510-850 грн [4].

таттею 240 Кримінального кодексу України, що встановлює відповідальність за порушення законодавства про надра, не передбачено конфіскацію знарядь несанкціонованого видобування природних ресурсів, тому техніка та обладнання, які виявлені на місцях самовільного видобутку корисних копалин, повертаються потенційним порушникам.

З врахуванням цього президент України своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони від 30 травня 2008 року «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості і негайних заходів щодо підвищення безпеки праці в цій галузі». Рішення введене в дію указом Президента № 685/2008 від 5 серпня. Відповідно до даного документа державним адміністраціями рекомендовано пропрацювати питання відносно детінізації діяльності з видобутку вугілля на виходах пластів і спрощення процедур одержання документів дозвільного характеру на здійснення такого виду діяльності, у тому числі одержання відповідної геологічної інформації.

Отже, для вирішення проблеми нелегального надрокористування треба вживати заходи по протидії цьому явищу. До незаконного видобутку треба використовувати індивідуальний підхід. Я підтримую позицію нашого законодавця, що треба прискорити процес удосконалення та прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності малих шахт», де вирішуються питання про легалізацію. Так наприклад, можна встановити критерій на об’єм видобутку, якщо він буде перевищувати деяку норму, то необхідно буде отримати спеціальний дозвіл, оформити документи протягом 30 днів і працювати як звичайне вугільне підприємство. Адже добуток малих шахт є досить важливим і перспективним. Адже без них рівень вуглевидобутку в країні стане значно нижчим. Всі інші шахти, що діятимуть без дозволу, треба закривати та приміняти більш сувору відповідальність, до організаторів їх діяльності, а не до виконавців як воно є на практиці. Отже, лише чіткі законодавчі рішення можуть ліквідувати даний вид порушень в сфері надрокористування та підвищити економічний рівень країни, зменшивши шкоду, заподіювану навколишньому середовищу.

Література:

1. Притика О. Вугільна промисловість – чорна діра державного бюджету чи основа енергетичної безпеки України? / О. Притика // Дзеркало тижня. – 2008 р. – 12–18 квітня.

2. Яценюк А. Каждый миллион тонн украинского угля уносит жизни пятерых горняков / А. Яценюк //Факты. – 2009. – 29 августа.

3. Мищенко А. Нелегальная угледобыча превысит 6 млн тонн / А. Мищенко // Комментарии. – 2009. – 17 апреля.

4. Інформація про виконання рішень обласної ради з питань, пов’язаних з незаконною розробкою корисних копалин на території Луганської області // Додаток до рішення Луганської обласної ради від 29.01.2009 р. № 26/16.

5. Стельмах В. Между Руром и Саксонией /В. Стельмах // Эксперт Украина. – 2005. – 10 ноября.

6. Ржеутский В. Уголь Украины: и тут «все пропало» / В. Ржеутский. – Режим доступа : http: //economics.unian.net/rus/detail/14834.

7. Москаленко Н. Борьба с «копанками», эпизод №… n? / Н. Москаленко // Реальная газета. – 2009. – 6 августа.

8. Мищенко А. Шахты-убийцы никогда не закроют? / А. Мищенко // Известия в Украине. – 2007. – 28 ноября.

9. Дергачев В. Когда грянул гром поднебесный /В. Дергачев.– Режим доступа : http: //www.otechestvo.org.ua.

10. Калитвинцев Д. Людей преднамеренно засыпали грунтом. Чтобы скрыть аварию / Д. Калитвинцев. – Режим доступа : http: //www.ostro.org/regions/36/economics/articles/article"53650/.

11. Подпольные шахты. Как на «теневом» угле опустошают бюджет страны // Держава – Регион. –2009. – 17-23 июля (№ 30–31).

12. Шило Е.Теневой уголь душит реальные шахты /Е. Шило // Шахтер Украины. – 2009. – 26 июня (№ 24).

13. Лысенко В. В. Фиктивные фирмы (криминалистический анализ) / В. В. Лысенко. – К. : Парламентское издательство, 2002. – 112 с.

14. І. А. Фесенко, канд. екон. наук,доцент, Національний гірничий університет,м. Дніпропетровськ «Тіньовий сегмент вугільної галузі України».

Науковий керівник – Г.І. Волкова, старший викладач кафедри економико-правових дисциплин ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка.

Ця робота представлена на конкурс науков их робіт студентів „Экономико-правовые проблемы: вызовы современности”, який проводиться на кафедрі економіко-правових дисциплін луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.