Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів України

Українські землі історично належали до складу різних держав, тому склалися значні регіональні відмінності в ході становлення правового регулювання використання лісів і відповідно ведення лісового господарства.

Лісами планети на сьогодні накопичено 82% всієї фітомаси Землі, або біля 1960 млрд. т. Кожного року в усьому світі заготовлюється 2,5 млрд. м? деревини. На ліси припадає до 40% усього кисню, що виділяють рослини [4, c. 61]. Усе це свідчить про глобальне значення лісів як для підтримання життєдіяльності біосфери, її функціонування, так і для всіх форм та проявів діяльності людини.

Актуальність даного питання виражається в неефективності організації ведення лісового господарства, поєднання функцій державного управління і контролю у сфері використання, охорони, захисту лісового фонду і відтворення лісів.

Дане питання є досить дискусійним для сьогодення, проблемою вирішення даної проблеми займалися ряд вчених, серед яких: М.І. Долішній, Б.М. Данилишин, В.М. Геєць, В .С. Стойко, В.П. Руденко та інші. Але до кінця ця проблема залишається не вирішеною, тому ця проблема є однією з найактуальніших в наш час та потребує оперативного її вирішення.

На думку Удода В.М., головною причиною глобальних проблем стану екосистеми є технократична концепція у взаємовідносинах людини і природи. Наслідком такого ставлення до природи є:

неузгодженість господарської діяльності людини з основними принципами і законами загальної екології;

темпи і спрямованість розвитку природних систем та дія антропогенних факторів не завжди співпадають між собою;

соціально-економічні процеси в природно-штучних екосистемах зумовлюються непідвладними природі закономірностями [3, с. 120].

Метою даної статті є визначення позицій вчених, по даній темі, охарактеризування основних проблем та запропонування шляхів вирішення даної проблеми.

За площами лісів і запасами деревини Україна належить до малолісових районів Європи (у середньому на душу населення припадає 0,17 га лісів і 16,4 м запасу деревини). Природні і штучні ліси її, включаючи і лісосмуги, займають лише 15% території, що втричі менше, ніж було на початку нової ери. Завдяки сприятливому клімату і досить багатим ґрунтам продуктивність лісів загалом висока. Середній приріст на 1 га лісу становить 4,22 м3, а середній запас деревостанів, – 153 м/га. Майже 79% лісів має високу продуктивність і повноту. Загальний запас деревини оцінюється в 1 млрд. м3. Вікова структура лісів України: стиглі та перестійні (віком 81–120 років) – 0,5 млн. га (6%), пристигаючі – 0,8 млн. га (10%), середнього віку – 3,2 млн. га (38%), молодняки (до 20 років) – 3,9 млн. га (46%). Як бачимо переважають молодняки та середньовікові ліси, значно менше пристиглих та стиглих і перестійних лісів. [2, с. 2].

Ліс – могутній природний фактор, що впливає безпосередньо на водний режим вкритих лісом і прилеглих територій, а також гірських потоків і рік на всій їх протяжності, на процеси кругообігу води, заболочування і розболочування і т.д. Велика роль лісів і лісистості водозбірної площі у підтриманні на відповідних територіях підґрунтового, інфільтраційного стоку на певному рівні. Зменшення лісистості водозбірної площі на 1% призводить до зменшення постійного стоку в річках на 2-2,5%. Знищення лісів викликає різке обміління річок і навіть повне їх висихання. Правда, ліси не можуть збільшити або зменшити сумарну кількість опадів і випаровування на Землі. Проте розподіл атмосферної вологи, місцеве випаровування і стік, а також характер стоку значною мірою залежать від лісів. Водорегулюючий вплив лісів з особливою силою проявляється під час злив, які викликають повені.

Розглядаючи питання, щодо основних функцій лісів в екостабілізації територій, потрібно виділити два основних напрями: природотворчу функцію та соціальну функцію лісу.

Завдяки екологічним, фізичним і біологічним властивостям ліси виконують важливу природотворчу функцію, яка є наслідком-загальновідомого трансформуючого впливу деревного покриву і нижніх ярусів лісового біоценозу на хід, інтенсивність і напрямок усіх геофізичних і геохімічних процесів, що відбуваються в біосфері на ділянках, зайнятих лісом [1,с.110]. Ліси як біологічні системи краще багатьох інших типів біоценозів суші вбирають і перетворюють сонячну енергію, створюють первинну біологічну продукцію, нагромаджують і поновлюють запаси біомаси, прискорюють кругообіг речовин та енергії в біосфері, послаблюють інтенсивність денудаційних явищ.

Прискорені темпи технічного прогресу, невпинне зростання чисельності населення і задоволення його потреб викликають глибокі зміни в природі. Нині на значних територіях повністю змінюються природні ландшафти: рослинний природний покрив поступається місцем культурному, не тим стає тваринний світ, знищуються ліси і осушуються болота, розорюються останні незаймані ділянки й цілинні степи, зазнають змін також водний режим і клімат [5, с. 23].

Слід також відзначити, що роль лісу в підтриманні екологічної рівноваги природного середовища велика і багатогранна. Ліси є важливим і найбільш ефективним засобом підтримання природного стану біосфери і незамінним фактором культурного і соціального значення. Завдяки їх водоохоронній, гідрологічній, ґрунтозахисній та іншим корисним функціям ґрунти оберігаються від водної і вітрової ерозії, а річки – від висихання та замулення. Вплив лісу на гідрометеорологічний процес приводить до пом'якшення клімату, а це сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Разом з тим ліси виконують важливу господарську функцію. Вони є джерелом деревини – цінної сировини для різних галузей виробництва: промисловості, транспорту і сільського господарства. Тому стає зрозумілим їх велике значення у збереженні природного середовища.

Сьогодні ні в кого не виникає бажання суперечити та доказувати протилежне, що лісам в рослинному покриві Землі належить провідна роль як за зайнятою площею, так і за функціональним призначенням. Лісові екосистеми містять найбільшу кількість біотопів і переважну кількість наземних видів рослин, тварин, грибів, та мікроорганізмів світу. В найзагальнішому значенні вони забезпечують головні модуси екзистенціальних, духовних цінностей, промислові та споживчі продукти, захист ґрунтів і водних ресурсів, регуляцію клімату і водного стоку, утилізацію двоокису вуглецю, умови існування і простір для тварин і людини, підтримку регіональних екосистем і, нарешті, завдяки провідній ролі в кругообігу речовин, енергії та інформації, функціонування біосфери та підтримку її екологічної рівноваги.

Враховуючи вище вказане, ми пропонуємо наступні шляхи вирішення даної проблеми:

першим і головним є термінове прийняття конвенції з лісової рослинності або принципів щодо глобального збереження та збалансованого розвитку лісів усіх типів;

по-друге, необхідно розробити нову модель лісового господарства України, яка б базувалася на принципах збалансованого розвитку з урахуванням екологічного, соціального та сировинного значення лісів.

Список використаної літератури:

1. Андрієвський І. Д., Коржнев М.Н., Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. «Природно-ресурсний аспект розвитку України». – К. 2001. – 110 c.

2. Роль лісу в екологічній стабілізації стану агроланджафтів: http://www.bestreferat.ru/referat-120714.html

3. В.М. Удод Роль лісу в екологічній стабілізації стану агроланджафтів // Збірник нау. праць. – К. 2011. – С. 120

4. Заповітна справа: http://bibl.kma.mk.ua/pdf/posibnuku/2/17.pdf

5. Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи. / За ред. Шеляг-Сосонка Ю.Р. – К.: Хімджест, 2003. – 248 с.

Науковий керівник – Г.І. Волкова, старший викладач кафедри економико-правових дисциплин ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка.

Ця робота представлена на конкурс науков их робіт студентів „Экономико-правовые проблемы: вызовы современности”, який проводиться на кафедрі економіко-правових дисциплін луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Финансовый анализ коммерческой организации

Основная часть

Примеры и стоимость разделов здесь

Раздел 1. Общая характеристика показателей бухгалтерского баланса компании.

Раздел 2. Горизонтальный анализ бухгалтерского баланса компании.

Раздел 3. Вертикальный анализ бухгалтерского баланса компании.

Раздел 4. Анализ ликвидности бухгалтерского баланса компании.

Раздел 5. Анализ платежеспособности компании.

Раздел 6. Анализ финансовой устойчивости компании.

Раздел 7. Анализ финансовых результатов.

Раздел 8. Анализ деловой активности компании.

Раздел 9. Анализ рентабельности работы компании.

Раздел 10. Анализ удовлетворительности структуры баланса.

Раздел 11. Анализ вероятности банкротства с помощью зарубежных моделей.

Раздел 12. Анализ вероятности банкротства с помощью отечественных моделей.

Дополнительные разделы

Примеры и стоимость разделов здесь

Раздел 13. Анализ технико-экономических показателей

Раздел 14. Оптимизация баланса с точки зрения платежеспособности и финансовой устойчивости

Раздел 15. Анализ денежных потоков компании с помощью прямого метода

Раздел 16. Анализ денежных потоков компании с помощью косвенного и коэффициентного метода

Раздел 17. Анализ наличия и состояния основных средств

Раздел 18. Анализ движения и структуры основных средств

Раздел 19. Анализ эффективности использования основных средств

Раздел 20. Анализ наличия, динамики и структуры оборотных активов

Раздел 21. Анализ эффективности использования оборотных активов

Раздел 22. Анализ динамики, структуры и источников финансирования запасов

Раздел 23. Анализ эффективности использования запасов

Раздел 24. Анализ дебиторской задолженности

Раздел 25. Анализ кредиторской задолженности

Раздел 26. Анализ соотношения дебиторской и кредиторской задолженности

Раздел 27. Анализ безубыточности

Получить консультацию, заказать анализ или задать интересующие Вас вопросы можно
здесь.