Економічна криза в Україні: причини, наслідки та шляхи подолання

Економіка України на даному етапі свого розвитку є достатньо інтегрованою у світову економічну спільноту, в якій, як відомо, панують ринкові відносини. Всі економічні процеси, що мають місце у зарубіжних країнах, дещо пізніше, але все ж таки відбиваються на економіці нашої держави. Однією з характерних рис ринкової економіки є циклічність, тобто звичайно після піднесення наступає спад і, якщо цей спад буде занадто різким чи затяжним, він зможе спричинити серйозні наслідки для національного господарства, оскільки може перерости в серйозну економічну кризу, що і трапилось у 2008 р.

Відомо, що будь-які кризові явища не те що у Світі, а й на будь-якому підприємстві вимагають підвищеної готовності керівників до усунення негативних наслідків, які спричинено цими явищами, різниця лише у масштабі дій і фінансових ресурсах, необхідних для цього. Саме тому необхідним є пошук нових методологічних підходів для забезпечення максимальної ефективності розробки і впровадження антикризових заходів.

Вивченням питань, які ставить перед собою антикризове управління, займалися ряд як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Так, Василенко В.О. подає сучасну концепцію антикризового управління організацією, що функціонує в умовах ринкової економіки. Дорошук Г.А. і Дащенко Н.М. розкривають основні положення антикризового управління, елементи механізму запобігання банкрутства, ними розглянуто алгоритм діагностики банкрутства, стратегічні та тактичні аспекти подолання кризових ситуацій, питання реструктуризації та санації підприємств. У роботах Іванюти С.М. викладені теоретичні положення розвитку кризових процесів, розкрита методика проведення діагностики кризових явища, ситуації, стану підприємства. Цікаві ідеї у своїх працях висували також Кривов'язюк І.В. Чернявський А.Д., Шершньова З.Є., Оборська С.В, Штангрет А.М., Копилюк О.І. та ін. Основним недоліком праць авторів, що займалися проблематикою антикризового управління, виступає те, що вони розглядають методику визначення причин, наслідків, формування засобів протидії кризовим явищам на рівні окремо взятого підприємства чи групи підприємств. Доцільніше було б розглядати цю проблему на загальнодержавному або світовому рівнях. Однак на сьогоднішній день важливо встановити основні причини, наслідки і шляхи подолання економічної кризи, що сьогодні склалася в Україні.

Основними причинами економічної кризи в Україні є:

- «іпотечна криза в США», спричинена неповерненням кредитів в результаті недостатньої перевірки реальної платоспроможності позичальників;

- політика внутрідержавних банківських установ, спричинена іпотечною кризою США, тобто банки почали масово «тиснути» на клієнтів, намагаючись цим самим звести ризик неповернення боргу до мінімуму;

- тривала політична криза в нашій державі через протистояння гілок влади, що зумовлено підготовкою до виборів президента та можливих парламентських виборів тощо;

- неспроможність Національного Банку України забезпечити стабільний курс національної валюти.

З огляду вищесказаного ми можемо сформулювати основні наслідки, які спричинила криза:

- посилення рівня безробіття в нашій державі і, як наслідок, збільшення розшарування суспільства;

- значне збільшення кількості людей, що знаходяться за межею бідності;

- різке подорожчання кредитів, особливо в листопаді 2008 р. порівняно аналогічним періодом 2007 р. (мінімальна відсоткова ставка за користування кредитом становила 13,65% (при обліковій ставці НБУ - 8,0%) у 2007 р. порівняно із 18,7% (при обліковій ставці НБУ - 12,0%) у 2008 р. відповідно);

- посилення трудової міграції, знову збільшилась кількість людей, які в пошуках заробітку подались за кордон;

- подорожчання споживчих товарів та посилення темпів інфляції в нашій державі (наприклад, рівень інфляції у 2008 р. порівняно із 2007 р. зріс на 5,7% - з 16,6% до 22,3% відповідно, проте якщо прирівнювати даний показник до 2002 р., то отримаємо приріст на 22,9% (рівень інфляції у 2002 р. становив -0,6%), тобто 2002 р. це єдиний рік за останнє десятиліття, коли інфляція в нашій державі була меншою нуля.

Підсумовуючи сказане, можна зробити такі висновки:

- економічна криза є тимчасовим явищем, оскільки є частиною економічного циклу, якому притаманні різні фази;

- необхідне створення у економіці нашої держави дієвого мотиваційного механізму піднесення виробництва;

- зменшення податкового тиску на економіку, що привело б до зменшення цін реалізації можливих товарів і збільшило б купівельну спроможність вітчизняного покупця, що сприятиме зростанню обсягу продажу та виробництва продукції;

- необхідність як найшвидшої розробки і реалізації шляхів подолання політичної кризи в Україні;

- розвиток власних внутрідержавних джерел паливно-енергетичних ресурсів, а також стимулювання розвитку енергозберігаючих технологій.

Створивши в державі дієвий мотиваційний механізм піднесення виробництва, можна значно зменшити рівень безробіття за рахунок росту кількості робочих місць. Це буде сприяти покращенню соціального добробуту населення за рахунок формування соціально-побутової інфраструктури навколо виробництв (будівництва лікарень, шкіл, спортзалів, зон відпочинку, дитсадків тощо). Зменшення податкового тиску на економіку сприятиме її детінізації (виведенню з тіньового сектору), що збільшить надходження до бюджетів різних рівнів, що дозволить виділяти більше фінансових ресурсів на розвиток енерго- та ресурсозберігаючих технологій, в свою чергу ці технології нададуть можливість суттєво економити енергоносії, тощо.

Література

1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навчальний посібник, -Київ: ЦНЛ, 2005. - 504 с.

2. Дорошук Г.А., Дащенко Н.М. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. - Одеса: «СтандартЪ», 2007. - 320 с.

3. Іванюта С.М. Антикризове управління: Навч. посіб. - Київ: ЦУЛ, 2007.

4. Кривов'язюк І.В. Антикризове управління підприємством: Навчальний посібник. - Київ: Кондор, 2008. - 366 с.

5. http://www.pravda.com.ua

6. http://5tv.com.ua