Проблеми атмосферного повітря в Луганській області

Луганщина – один з найбільш несприятливих за екологічних умов регіонів України. На території області розташовано біля 1500 підприємств та установ вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної, нафтохімічної енергетичної промисловостей. Хоча їх частка у загальній кількості підприємств, що мають вплив на повітряний басейн порівняно незначна (11%), ними викидається близько 80% обсягу забруднюючих речовин [4, с. 2].

Для Луганської області, як промислово розвиненого регіону України, характерною є проблема забруднення атмосферного повітря. Концентрація великих підприємств видобувної, металургійної, машинобудівної і переробної промисловості в нашій області призвела до того, що проблема охорони повітряного басейну стає одним з головних чинників, що впливає на стан здоров'я та життєдіяльність населення.

Актуальність проблеми полягає в тому, що питання про дію людини на атмосферу знаходиться в центрі уваги фахівців і екологів всього світу. І це не випадково, оскільки найбільші глобальні екологічні проблеми сучасності - "парниковий ефект", порушення озонового шару, випадання кислотних дощів, пов'язані саме з антропогенним забрудненням атмосфери.

Охорона атмосферного повітря – ключова проблема оздоровлення навколишнього природного середовища. Атмосферне повітря займає особливе положення серед інших компонентів біосфери.

Значення його для всього живого на Землі неможливо переоцінити. Людина може перебувати без їжі п'ять тижнів, без води – п'ять днів, а без повітря всього лише п'ять хвилин. При цьому повітря повинне мати певну чистоту і будь-яке відхилення від норми небезпечно для здоров'я.

Атмосферне повітря виконує і найскладнішу захисну екологічну функцію, оберігаючи Землю від абсолютно холодного Космосу і потоку сонячних випромінювань. В атмосфері йдуть глобальні метеорологічні процеси, формується клімат і погода, затримується маса метеоритів.

Викид шкідливих речовин в атмосферу залежить від обсягів виробництва підприємств найбільш екологонебезпечних галузей промисловості, стану житлово-комунального господарства в містах області та інших чинників. Також ваговий вплив має виконання природоохоронних заходів, оновлення зношеного устаткування, заміна застарілих технологій сучаснішими.

У 2009 році по валовим обсягам промислових викидів забруднюючих речовин в атмосферу Луганська область посідає 3-є місце в Україні після Донецької та Дніпропетровської областей. Щільність викидів на 1 кв. км території області (17,8 тонн/кв. км) перевищує майже в 5 разів середній показник по країні [1, с. 45-46].

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення підприємств та від автотранспорту по Луганській області становила 588,625 тис. тонн.

Протягом року стаціонарними джерелами підприємств у повітряний басейн області було викинуто в атмосферне повітря 474,593 тис. тонн забруднюючих речовин.

Висока питома вага промисловості в господарчому комплексі області, недостатнє оснащення підприємств пило-, газоуловлювальними приладами, призвело до зниження у повітряному басейні вмісту кисню та зростанню кількості токсичних речовин, особливо в районі Лисичанського, Рубіжанського, Алчевського, Стаханівського, Краснолучсько-Антрацитівського, Свердловсько-Ровенківського економічних вузлів, де повітря перенасичене сірчанокислими газами, окисом вуглецю, фенолом, аміаком, коксовим газом. В атмосферу викидається щорічно біля 700 тис. т. забруднюючих речовин трьохсот найменувань, більш 75% їх не очищені.

Основні забруднювачі повітря на Луганщині – Алчевський металургійний комбінат, Рубіжанське ВАТ «Краситель», ВАТ «Лисичанська сода», Сєверодонецьке ДПП «Об’єднання Азот», Стаханівський завод техвуглецю, Алчевський та Стаханівський коксохімічні заводи. Отруйні гази з них йдуть просто у повітря. Більшість підприємств не має санітарно-захисних зон (тобто люди не відселені з місць, де порушена екологія; виняток – Алчевський меткомбінат та Рубіжанський «Краситель»).

На порівняно невеликій території Лисичансько-Рубіжанського регіону зосереджені великі промислові підприємства хімії, нафтохімії, приладобудування, обчислювальної техніки, вугільної та скляної промисловості, будіндустрії. Рубіжне, Сєверодонецьк, Лисичанськ входять до реєстру міст України з найбільшим рівнем забруднення атмосфери, перевищуючим санітарні норми в 3-50 разів [2, с. 17].

Для вугільних регіонів області є проблемним зменшення забруднення атмосферного повітря продуктами вітрової та водної ерозії породи пилом й продуктами горіння гірничої маси – окисом вуглецю, сірчистого ангідриду, двоокису азоту, сірководню.

В останні роки підвищення викидів в атмосферу сталося в містах: Краснодон, Алчевськ, Лисичанськ, Первомайськ. Істотне зниження обсягу викидів зафіксовано в містах: Луганськ, Брянка, Кіровськ, Красний Луч.

Нарівні з промисловістю повітря отруює автотранспорт. Проблема забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту та впливу його фізичних факторів найбільш гостро проявляється у великих транспортних вузлах – індустріально розвинутих містах області через несприятливу територіально-планувальну структуру міст. Внаслідок сформованого у минулі роки оточення промислових підприємств житловими масивами та проходження транзитного транспорту через міста, значно збільшена їх загазованість.

Обсяг викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин автотранспортними засобами Луганської області становить 20% від загальної кількості викидів по області. У 14 регіонах області викид шкідливих речовин від автотранспорту переважив над викидами від стаціонарних джерел, зокрема, у містах: Сєверодонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Антрациту, у районах Старобільському, Сватівському Станично-Луганському. В Луганську викид шкідливих речовин від автотранспорту становить 44,3%.

Основними чинниками високого рівня забруднення повітряного басейну області є:

- значна питома вага в структурі промисловості підприємств енергетичної, металургійної, вуглевидобувної та хімічної галузей;

- використання у виробництві застарілого енергоємного обладнання та технологій;

- відсутність необхідного обладнання та ефективних технологій уловлювання та знешкодження шкідливих речовин;

- недостатнє фінансування заходів по зменшенню викидів в атмосферу;

- збільшення автомобільного парку.

Також, до одних із головних чинників забруднення атмосферного повітря відносять місця складування промислових відходів, що діють (порідні відвали вугільних шахт). На теперішній час в Луганській області розташовано 537 порідних відвалів вугільних шахт і збагачувальних фабрик, з них продовжують горіти 66 порідних відвалів [5, с. 1].

Враховуючи вище вказане, ми пропонуємо способи , щодо поліпшення ситуації, шляхом вирішення її як на місцевому, так і на державному рівні:

- шляхом розробки Плану заходів щодо зменшення негативного впливу об'єктів зберігання відходів добування і збагачення вугілля на стан навколишнього середовища, або цільового направлення державою коштів на екологічну реабілітацію вугільних регіонів області;

- впровадженням процесів видобутку вугілля без видачі відпрацьованої породи на поверхню;

- шляхом максимального використання метану, який звільняється з вугільних пластів;

- підготовкою на державному рівні перспективних інвестиційних проектів, реалізація яких дозволить знизити шкідливі викиди;

- розробкою на державному і місцевому рівні проектів вторинного використання відходів вуглевидобування.

Список використаної літератури:

1. Гринін Н. С., Новіков В. М. / Екологічна безпека. Навчальний посібник. – К., 2007. – 230 с.

2. Кривошеїн Д. А., Мураха Л. А., Ройовий Н. М. / Екологія і безпека життєдіяльності. – К., 2005. – 410 с.

3. Всеукраїнська експертна мережа: http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=4334.

4. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару у Луганській області (регіональна доповідь): http://5ka.at.ua/load/ekologija/zabrudnennja_atmosfernogo_povitrja_ta_rujnuvannja_ozonovogo_sharu_u_luganskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-108253

5. Пропозиції щодо покращення довкілля у Луганській області (регіональна доповідь): http://5ka.at.ua/load/ekologija/propoziciji_shhodo_pokrashhennja_dovkillja_u_luganskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10838

Науковий керівник – Г.И. Волкова, старший викладач кафедри економико-правових дисциплин ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка.

Ця робота представлена на конкурс науков их робіт студентів „Экономико-правовые проблемы: вызовы современности”, який проводиться на кафедрі економіко-правових дисциплін луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Руна